Дружба з ворогом

Пост для тих хто цікавиться сірим світоглядом.
Всі живі істоти які оточують нас на цій планеті живуть по законах еволюції. Коротко це - сильний жере слабого.
Якщо ти не хочеш щоб тебе зжерли ти повинен мати перевагу, будь яку, страшні ікла, швидко тікати, кулемет на горищі, хитро переховуватись за шваброю, не сцуть. Суть в тому - якщо маєш перевагу, зможеш когось трохи поїси, перевага у твого ворога - опачки і ти вже їжа. Отримав їжу - отримав нову енергію для наступних еволюцій, пошуку нових переваг. Така проста, але ефективна система   нескінченного розвитку - боротьби за життя. Це все дуже нудно насправді, хоча ніхто на це уваги не звертає, бо треба бігти.

Нам нудно, нам не цікаво, бо бігти нам не треба, ми сіромахи, будь де у себе вдома.
Існують геть інші шляхи та виміри, де не треба нікого жерти. Місця, де взагалі тобі ніхто не потрібен щоб набувати нових форм та якостей, де нема жодних канонів, де саме поняття "нового" втрачає сенс.
Але до тих пір поки ти знаходишся в цьому агресивному середовищі, тебе це буде чіпляти. Для того щоб звільнитися, тобі потрібно вийти з гри. Тут у сірих є перевага)), бо насправді ми змушені вийти, агресія як явище для нас не існує. А що існує??
В цьому Всесвіті є сіра грань, яка чітко розділяє нашу територію з зовнішнім світом. Вона не просто чітка, вона є абсолютом з усіх відомих і невідомих граней. Початок і кінець.
З ростом сірого скілу ти зможеш бачити ту грань, відчувати, різати нею Всесвіт як вершкове масло, та мазати на свої сіренькі чотири корочкі)) Але то з часом, тому почнемо розкодовувати з азів.
Є два типи обмінів:
1. Дружній (сімбіоз)
2. Ворожий - агресія.
З точки зору енергії це геть різні види дружби. Так, ворожнеча це "дружня взаємодія, коли в умовах агресії ви зі своїм ворогом створюєте один одного. Найкращій "друг - ворог, бо він тебе ніколи не зрадить (с)
Ворожа "дружба міцніша бо цей тип обмінів використовує як свою, так і енергію ворога, ви наче дві шаблі, гострите одна одну. Саме тому і досі війна є головним рушієм прогресу.  Що робити??

Тобі треба вимкнути цей сценарій, розірвати кільце Уроборосу. Який наш сценарій??
У нас нема обмінів з агресором. Це або ігнорування або миттєве та безповоротне поглинання.
Або відсутність реакції або тотальне знищення. Ніякої боротьби. На прикладі.

Ти така маленька дівчинка скачеш вприприжку за цукеркою Петі Порошенка у найближчий магаз. Тут до тебе підходить страшний дядя, як у кіно і пропонує з ним прогулятись за чупачупсом. У тебе є два варіанти, ти або скачеш далі, бо пропозиція нецікава, або йдеш з ним у підвал заброшки, бо саме там його шоко-ладна фабрика. Ось ти прийшла така вся наївна, посміхаєшся, а він лізе собі у штани, адманщик))
З тебе виходить щось на кшталт сірої хмаринки та повністю поглинає цього необачливого шалуна. Повністю це як?? Повністю це повністю, навіть стираючи згадку про нього у всіх існуючих вимірах, на сторінці фейсбуку, родовому дереві, у головах його колег, повністю, нема його. Нема його речей, запису у паспортному столі, нема нічого що колись було його. Кримняш всєдєла.

Ці, на перший погляд різні реакції дуже подібні одна до одної, все питання у грані. У першому випадку, хуліган не пройшов твою грань, його нема в твоєму внутрішньому світі, в іншому пройшов, і його також нема у світі зовнішньому, бо він весь твій, так кеп, бо він пройшов ЗА грань.

Всі інші засоби спілкування, такі як залякування, кастрація, міліція не є придатними для нас, бо вони зроблять ворога сильнішим, розумнішим за твій рахунок. Сірі є абсолют жадібності і часу витрачати свою енергію на інших у нас нема. Просто нема такого часу на наших часах.

На основі цього простого принципу будується надскладне, багатовимірне явище сірих обмінів. Те що на перший погляд може скидатись на звичайні кольорові обміни гамніцца, насправді є складною, багатоходовою комбінацією. Наприклад, навіщо зараз знищувати агресора, якщо достатньо над його тім'ячком повісити сірий маркер, і все що він заробить своїм жалюгідним життям капне нам в копілку. Багато там всякого. Все ясно?? Питайте якщо що.
Про дружні обміни писати нема чого, бо там все просто: ти мені, я тобі, ціна питання обміну сторін вимірюється кількістю енергії та якістю структури тієї енергії, її складністю та унікальністю. Якщо дружні обміни втрачають зацікавленість з будь якого боку, вони розриваються, учасник за гранню стає нам байдужим.

Міць!!