вівторок, 15 жовтня 2013 р.

Торкнутись величі


Душу майже кожної людини час від часу торкається бажання чогось надзвичайного, прагнення чуда. Хочеться вирватись з тенет сірих *мухаха* буднів, поринути у вирій захопливих пригод, стати частиною
чогось великого, чогось такого що змінить світ. Чогось такого що допоможе тобі усвідомити що твоє життя не прожите дарма, залишити слід в історії людства.
Це дуже потужне емоційне бажання, виникнення якого можна легко пояснити з будь якої платформи. З точки зору психології це є дія архетипу Героя. З точки зору біології це вимога природи, поштовх до нових форм еволюції. З точки зору езотерики - потяг до потужних енергетичних утворень.
Кожному з нас відкриваються такі можливості на протязі всього життя. Всесвіт наче грає з нами, пропонуючи змінити лінії своєї долі.  І тут постає це блядське питання приймати цей виклик чи ні, бути чи не бути.
Мене часто питають дивлячись в очі - чому ти такий. Що відрізняє тебе від звичайних людей??
Я ніколи не шукав відповіді на це питання, якось воно дивне все, але як сів писати цей пост щось спливло та нахлинуло. Я зрозумів, я дійсно відрізняюсь.. Я завжди біг попереду своєї долі. Часто це було проблемою, бо я своїм життям, своїми подвигами надихав інших людей, у яких тем був значно нижчий за мій і вони тупо не встигали, це перетворювалось на драми, розставання, конфлікти, але що.. мене і досі це не зупиняє, мені ніколи, мені треба БІГ-ти.

Ще коли я служив у церкві, мене дуже тішило, коли казали що великий бог є нашим другом. Саме це, усвідомлення того що я в одному кроці від величі, треба просто протягнути йому руку, саме це відчуття тримало мене у лоні церкви аж 12 років. Тільки зараз я усвідомлюю, бо тоді був сліпий, що мене оточувало збіговисько жалюгідних ідіотів, з якими при нормальних умовах я б не сів срати на одному гектарі. Як там.. любов зла полюбиш і козла.  Дуже важко було порвати з тим всім. Прийняти, що то в що ти вірив стільки років, брехня, звичайний розвід на енергію.. Ще важче було зберегти себе, не впасти у відчай, не поставити на собі, своєму житті, чістоправаславний хрест. Але я вистояв, за п'ять років я зміг надолужити тих станів сили які я мав від цього їхнього бога. Але це вже були мої сили. За десять років, я поновив та значно посилив свої бізнесові, соціальні позиції. Я знов піднявся, взяв у руки посох та рюкзак видохнув, посміхнувся та зробив перший, справжній крок в бік реальної величі та могутності. Пройшли роки, а я ще жодного разу не пожалкував, ще жодного разу на мене не лягла тінь сумніву. Я тільки нарощую темп, поглиблюю знання, збільшую сили. Але досить про мене, давай поговоримо про тебе.

Чи є у тебе бажання руху?? Чого ти хочеш від життя?? Бути таким як всі, знайти вигідну роботу, створити родину, купити собі  Форд Фокус щоб їздити на дачу та пару разів на рік літати у Туреччинуолінклюзіфф?? Що ж.. не всім бути великими, як писав великий російський писака Санта Михалкофф - Кто трусы ребятам шьет? Ну, конечно, не пилот! так що хто на що вчився.
Перспектива перша - бути вінтиковим та шпунтиковим системи. Нікого не чіпати аби тебе не чіпали.
Перспектива друга - відкинути кастрюлю, дістати на горищі козацьку шаблю, вистругати собі за інструкціями Стругацькі Бразерс, чарівний посох. Причепити на нього вузелок з трьома пиріжками з капустою і пляшкою текіли та вирушити у пошуки пригод. Якщо ти послухав друга і обрав друге, тут я трохи зупинюсь щоб тобі допомогти не програти своє героїчне життя задарма.
Перше і головне що ти повинен вивчити як отчєваш, наступне:

Герой - це кляп яким будь яка система затикає дірки. Це головне правило героїзму, вивчи його бо дотягнеш до першого повітряного млину.

Далі ти повинен знати правила героїзму.

п.1 Кожне завдання є і випробування, для проходу на наступний лейвел. Тобто, тобі не дадуть вирішувати завдання які тобі не по зубах, так, герої теж роблять кар'єру.
п.2 Завжди!! торгуйся за зарплатню, призи та бонуси, до того як полізеш в авантюру. Бо з більшості з них вискочити на ходу майже не можливо.
п.3 Роби перерви між подвигами, та відкладай на пенсію. Створи простір, свій тил куди можна повертатись та де можна сховатись/залишитись якщо що. Це треба робити до того як станеш схожий на нікому не потрібний старий вичавлений лимон.
п.4 Бережи репутацію, це все що у тебе є.
п.5 Ретельно обирай роботодавця, збирай максимум инфи по ньому. Бо героїв часто густо юзають всліпу та пускають на витрати.
п.6 Ніколи не зв'язуйся з криміналом, це темний бік сили, назад дороги не буде.
п.7 Завжди забирай зарплатню якщо треба силою, ніколи не відмовляй тим хто хоче зробити тобі подарунок або подяку.

Зрозумій, наприклад радянська влада теж мала своїх героїв, але кому вони всралися?? Не марнуй своє життя, те що ти став героєм це плюс, але йди далі, будь розбірливим.

Наснаги козарлюги!!))


2 коментарі:

  1. А пенсіонери вже не герої?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. герої всі: пенсіонери, піонери, юниє орльонкі та не дуже молоді соколи.

      Видалити