Уявіть життя навколо вас як багатошаровий торт. Торт робили всі, хтось намазав шар павідлой, хтось гімнецем бо інакше не може. Хтось довго випікав смачний корж та вклав у нього всю свою душу, а хтось поклав шмат асфальту і назвав це покращенням. Уявили?? Тепер
уявіть що люди живуть в цьому велетенському торті. Будують там домівки, дороги, дитячі садочки та ходять до найближчої вишеньки милуватись вечірніми зорями та хтиво цілуватись. Так воно і є. Це такий, трохи художній опис того що відбувається навколо нас. І тут виникає запитання - зачємтакжить?? Це некволе питаннячко єбошить всіх кувадлою по скроні, з ранку до ночі.
І ось ви потрапили у пречудовий бармасвіт, де одна людинка навчилась цьому всьому, живе у мармуляді та від доброти своїй душевної ділиться дорогоцінним досвідом. Зараз подумаємо разом як і навіщо.
Для початку вам треба з'ясувати просту річ. Наша цивілізація заснована двома типами сил. Назвемо їх так - Статики та Динаміки. Статики виникли тут природнім шляхом, виросли так би мовити разом із соснами та як казала одна зачепились за них бородою. Динаміки - пройдисвіти, прийми, але вони вторглися досить давно і хоча є паразитами по суті, їхній вплив вже є невідокремлюваною частиною свідомості планети, тому це треба сприймати як даність. Всім цим заправляє матінко Еволюція яка підтримує потрохи найкраще та легко і невимушено знищує все, на її погляд непотрібне. І ось у цьому жахливому середовищі, в цьому незрозумілому торті живе слабка людинка - це ти.
Щоб вижити тобі потрібно використовувати техніки Статиків або Динаміків, або і тих і тих разом. Наприклад візьмемо сірих, нам це все пофіг бо ми щось на кшталт бульдозерів які живуть своїм солодким життям і нам всьоніпачом, але таких як ми одиниці, тому що до сірого рівня свідомості ще треба дорости. Тобі ж треба грати за правилами. Які вони??
Статичні - ти живеш там де народився, намагаєшся це місце зробити як можна приємнішим і твоє життя - вічний біль та боротьба. Бо як би ти не намагався, все одно прийде якась падла яка буде зазіхати на твоє золотце, твє прешез. Або просто вивалить кучу сміття у твоєму ландшафтному парку. Ти можеш бути динаміком жити за правилом - куди дуля туди дим, а після нас хоч трава не рости. Більшість таких (які родом зі слов'ян) у зрілому віці стають статичними та поважними, бо голодна юність позаду і людина нарешті починає звертати увагу на вічні цінності. Вибір за тобою. Я вам раджу наступне і ви будете дурними якщо не послухаєте, це все призведе до тогу що ви марно витратити дорогоцінні роки свого життя заради одного речення - А Барма таки був правий.. таки да. Зрозумійте мене правильно, я не хочу вас позбавляти цієї насолоди, просто мені чомусь здається що прожити життя заради одного речення якось не айс. Ітаг, робимо наступне - поєднуємо в своєму базовому модулі свідомості дві ці культури - статичну та динамічну. Знайшовши гарне місце закріплюємось, коли рівень конфліктів перевищує рентабельність шукаємо нові "злачніпажиті. Ось це розуміння рентабельності зусиль, які треба докласти, є ключовим. Уявіть що це і є дорога. З одного узбіччя банкрутство - духовне, психічне та матеріальне з іншого марноти, іллюзії та розчарування. Саме це відчуття рентабельності докладених зусиль збереже тебе від мінусів статичного або динамічного життя. По суті це навіть близький до сірого світогляд, хоча у нас звісно все по іншому. На прикладах.
1. Ти закохався/лась. Звісно любов це хвороба тому ти починаєш вести себе неадекватно, і це по своєму прикольно. Але не прикольно розчаровуватись, а любов сліпа бабуся, тому завжди будуть розчарування. Покладись на те саме відчуття про яке я тобі кажу, на третю силу. Ти отримаєш задоволення але і не впадеш у прірву. Якщо ти бачиш що інвестиції твоїх почуттів та ніжності не дають фідбеку, увімкни задню, подивись ще раз на реакцію, якщо нема адеквату - утікай. Статики у даному випадку залипнуть, динаміки при першому конфлікті здриснуть так і не розгледів своє щастя. Але не ти.
2. Хочеш купити щось або тобі якісь послуги потрібні. Ніколи не вкладайся бездумно в один варіант всесвіту, але і не бігай весь в милі. Пий "нєспєша. Побалакай, поспілкуйся, як виникне підо-зра, пробий що воно таке, вира-хуй всі за та проти - прийми збалансоване рішення. Ти прийшов купити хліба, а продавчиня тобі нахамила. Що робити?? Бити головою об стінку?? Писати кляузи?? Витратити безцінний час свого життя на цю дурепу?? Вирішуйте самі, наприклад можна посміхнутись з цієї дури та піти мовчки у інший магаз, знайти кращій варіант всесвіту. Якщо це єдиний магазин у селі, то можливо є сенс докласти зусиль щоб ту дуру звільнили. Порадься з тим почуттям рентабельності докладених зусиль (РДЗ) У мене було не одноразово що стримавшись від покупки через продавчиню або говноменеджера, я знаходив кращу річ дешевше. Але!! Якщо це РДЗ у тебе треноване ти можеш трохи поборсатись у лайні, але знайти золоту жилу. Таке також не раз було. Бо ці динаміки перелякані теж придурки, легковажні та ніщеброди у більшості своїй, все біжать кудись, не розуміючи що від себе не втечеш.
Шануймося слов'яни!!
Динамік НіцшеБродський, хороша інтеліґентна лайка.
ВідповістиВидалитивлучно
Видалития думал буде так: статики - светдлые, а динамики - томные)
ВідповістиВидалитии тогда ты иниянь,
можна і так сказати, але якщо бути прискипливим то ми використовуємо всі існуючи моделі, не тільки ці дві.
ВидалитиУ будь-якій ситуації варто застосувати принцип "відключки" емоцій на момент - для спілкування із власним раціо. І в любові, й у всьому іншому
ВідповістиВидалититак, це непоганий варіант.
ВидалитиБармуша, а що сталося із твоїм еккаунтом на фб? Хотіла саме написати тобі повідомлення, а тебе немає... Еккаунт деактивовано... Пічаль(((
ВідповістиВидалитиБармуша як проект припинив своє існування, вести якісь блоги окрім цього нема сенсу та і час свій шкода. Даруйте.
ВидалитиЖаль
ВідповістиВидалити