субота, 19 січня 2013 р.

Жах на ніч, написаний за 10 хвилин.




0:14 Старт

 Вона бігла трамвайними рейками по вулиці Фрунзе, в сторону Контрактової площі. Вулиця була порожньою,  друга ночі, жодної автівки, жодного перехожого. Спотикаючись та задихаючись, вона бігла, бо її поглинав жах. Вона знала що Щось йде за нею і ніхто окрім неї не бачить цього. У її голові паморочилось  і вже не зрозуміло де реальність а де уява, але Воно не відставало, наче гралося, наче знало що вона не зможе утекти.
ЇЇ бачив хлопець, який в цей час курив на балконі, він думав що у жінки істерика, або вона п'яна або наркоманка, тому він стояв і мовчки спостерігав як вона біжить. Сил ставало все менше, і ось вже її біг перетворився на кроки, ноги заплітались, жінка оглядалась та знов бігла. Вона не кричала, не звала на допомогу, просто тікала від свого невідомого переслідувача. Але ось, вона обернулась, витягнулась струнко та зненацька впала наче хтось її вимкнув з розетки.
Хлопцю здалося що в цю саму мить він побачив над жінкою темну тінь, чогось майже невидимого, але реального та жахливого.
І це щось.. Воно раптом подивилось на хлопця, він відчув ні, не очі.. Сутність, яка мовчки, без жодних емоцій дивилась йому наче в самісіньке серце, породжуючи там хвилю, тваринного, неконтрольованого жаху якого хлопець ще ніколи у житті не відчував.
В цю саму мить він побачив себе у майбутньому, він точно знав, що саме так, однієї ночі буде бігти пустою нічною вулицею Києва, поки Воно не наздожене та не забере його до себе.

0:24 Фініш

2 коментарі: