Багатошаровість людського простору.

  Я як людина розвивався дуже швидко, мав найкращі відмітки по математиці та геометрії в яку був закоханий у школі хоч і був хуліганом. Після коледжу коли друзі уходили в армію та влаштовувались на завод, я розпочав свою справу, в бізнесі так само, були якісь знайомства, набуті зв'язки. Які кожні пів року-рік втрачали актуальність бо я йшов далі а люди наче вмерзали в часі і просторі, намагаючись зберегти своє смішне "достояніє.
Те саме було в Церкві, Інституті, будь де, там де з'являвся наш бармуша, все відбувалось швидко та ефективно. У тридцять я досяг піку свого розвитку, три роки насолоджувався ним, потім все нахуй викинув та похерив, бо як співає класик - тонемоєєєєє. З того часу я займаюсь тим що треба, тим до чого покликаний - нєдєланієм. *ги-ги ржу. Так, я займаюсь магією, а також потрохи приймаю участь в деяких проектах якими цікавлюсь. До чого цей затягнутий вступ, а от до чого - я пройшов цей світ, як пущена стріла проходить великий святковий торт, крізь всі його коржі, креми, помадки та навіть  тацю. Я не просто пройшов, на моєму тілі залишилися сліди - пам'ять тих прошарків, соціальних верств, їх ідеології, культури, миметики. Певний час я дивувався, як те, що втратило для мене сенс та значення, для когось є найсвіжіше одкровення, навіть ціль життя. Це так ніяково, думаю ви мене розумієте бо самі щось подібне переживали. Це як ти кудись поїхав, досяг висот, а потім повернувся домів, а там все те саме, до болю знайоме, але вже чуже.

Таке.. Мій пост про багатошаровість людства, вони як ті прошарки торту, один на одному змазані солодким або не дуже кремом.
Відбувається це наступним чином. Кожна людина живе в трьох шарах одночасно. Умовна їх можна назвати:

1. Майбутнє
2. Теперішнє
3. Минуле

Спираючись на минуле людина намагається якось там криво-на-кось реагувати на виклики теперішнього, мріючи, спря-мову-ючись у майбутнє, до своїх цілей. Або до чужих, якщо своїх цілей нема. Ця потрійність відповідає будові особистості людини, як з точки психології так і езотерики. Для тих хто вже прошарився хоч трохи у цьому вашому житті відомо що це три замикаються в коло урко-бороса, таким чином що минуле стає майбутнім і навпаки.

На прикладі:
Тьотя Оля все життя на зиму купувала куртку, але завжди мріяла про шубку, на норкову грошей нема, тому шукала альтернативу. Знайшла, взяла борг, кредит, купила. Напялила в перші заморозки, йде по вулиці всім посміхається, колеги заздрять, життя вдалося. Олящаслива.

Який сенс має це дійство?? Правильно ніякого, хіба що для тих хто на цьому заробив. Але тьотя Оля щаслива, мозок стимулює тьотю нар-котиком, бо де юре вона зробила еволюційний крок в майбутнє з минулого. Де факто це не еволюція а навіть навпаки, але всім пофіг включаючи Матінку Природу, яка місцями ще та тп. Ось ці шубко-куртки є прекрасною ілюстрацією до моєї лекції про ці ваші прошарки, на яких тримається все - поезія, виробництво, культура, економіка та політика. З пустого в порожнє. І єдине хто від цього вільні на рівні суті це сірі. Всі інші  до якого б високо духовного прошарку не відносили себе, або афігезно піпец якого альтернативно-анархичного-крутєцкого шарищу, це все одно ті самі три акорди.

Так то дєті.. пийте молоко.