Жасмин. Сидірова коза.

 Мене звуть Сидір, так-так смійтеся, я вас розумію, з мене завжди сміялись у школі, у бурсі. Сидір дуже смішне ім'я, з якого можна завжди щось вигадати на потіху. Мені звісно не дуже смішно у цих випадках, але
вже звик. Таке ім'я не могло не вплинути на мій спосіб життя. Я замріяний соціапат, мені краще бути одному, коли ніхто не кличе мене по імені.
Працюю на у рекламній агенції дизайнером. Вільний час проводжу вдома на самоті, іноді малюю, іноді щось пишу, нічого серйозного, але мені так краще ніж з людьми.
Ще я маю один ритуал.
Кожної ночі о другій годині, коли погода не заважає, я вимикаю світло, голий саджусь у вікні і викурюю цигарку. Живу на 23 поверсі, знизу мене не видно, тільки я, зорі та димок від моєї цигарки. Я так звик до цього ритуалу що не можу дочекатися літа щоб його поновити. Цього разу вирішив влізти у вікно першого травня, ще досить зимно вночі, але сил терпіти вже не було.
Від холоду мене било легке тремтіння.. тому я не зразу зрозумів, що одна зірка потрохи збільшується, але з часом це стало помітно, потім вона мені почала нагадувати птаха, врешті решт я побачив голісіньку дівчину з крилами.
Так, перша думка у мене була така сама - я єбанувся, рефлекторно схопився за раму щоб не зробити це вниз, буквально. Але заперечувати те що бачу на власні очі неможливо, тому дивився на це чудо природи не відводячи очей. Сказати що вона була красива, це не сказати нічого, бо вона була божественно прекрасна. Крила були білі, більш схожі на крила ворона, вона сильними рухами двигала ними вперед назад, таким чином утримуючи себе у повітрі. Зависла вона від мене метрах в двох, тому я міг її роздивитись. Статури трохи худорлявої але не занадто, шкіра була дивного місячного кольору, світло сіра, з легким бузковим відливом. Груди невеликі, акуратні, лице ідеальної форми наче з підручника по малюванню. Очі як у людини, носик трішки сплюснутий з невеличкими отворами, волосся десь до грудей, на голові були невеличкі округлі ріжки, за формою та кольором дуже схожі на її соски, які стирчали з грудей дивились на мене, та потроху починали зводити з розуму. Я стряхнувши головою, заліз у квартиру, та як міг, максимально імпозантно запросив даму у кімнату жестами. Вимовити щось словами не вдавалось, чудо-птиця теж мовчала.
Вона підлетіла, стала ніжками на підвіконня, але в хату не заходила. Склала крила та так і стояла, уважно вдивляючись в мене, трохи рухаючи носиком, наче нюхаючи мене та мою холостяцьку оселю.  Потім вона чи то посміхнулась, чи мені то так здалося, відхилившись назад впала з вікна. Я рефлекторно кинувся з криком вперед, але вона вже розправила крила та полетіла до зірок. Лише один раз повернулась здалеку, та знов полетіла, швидко зникаючи немов би повертаючись до зірок, але я відчув її погляд у самісінькому своєму серці як укол.

 Отак стояв і дивився їй вслід наче під гіпнозом. Голова геть пуста, тільки її образ, та серце яке лупило мене, намагалось виплигнути з грудей. Отямився десь у п'ятій годині, коли почало світати.  Все затекло, я геть змерз. Пішов відігріватись у душ. Струмені теплої води стікали по мені намагаючись змити те дивне видіння, але так і не змогли. Коли я мив своє хозяйство, виникла шалена думка, задовольнити себе граючись тим ну дууже сексуальним образом, але далі думки діло не пішло, бо вся моя суть повстала проти такого святотатства.
Цілий день ходив як хворий. По перше не виспався, по друге намагався себе впевнити що та зустріч або була сном, або галюцинацією. Коли прийшов домів, не зміг знайти собі місця. Курив, курив курив, міряючи свою однокімнатну кроками, вилазив навіть курити на вікно, але все ніяк не зміг заспокоїтись. Дістав з холодильника пляшку горілки, вирішив напитись вгівно, але після першої чарки спинився.. ніколи не п'ю сам, та ще виникла якась різка відраза до цієї гидоти.. Я випив снодійне та заснув нервовим сном.
Прокинувся о першої ночі з важкою головою, та вперше в житті злякався що втрачу розум, по справжньому злякався. Прийняв душ, трохи заспокоївся, та раптом згадав що вже друга ночі, Вимкнув світло, видерся на вікно та смачно закурив, ніч сьогодні була тепла, я почав щосили роздивлятись зірки в надії на повторення того чуда.
Вона спурхнула зверху, наче чекала мене на даху. Підлетіла зразу до вікна, сіла поруч подивилась на мене та торкнулась долонею мого лоба. У голові щось труснуло та вся та метушня разом зникла. Я боявся поворухнутись, сидів та дивився вниз кожною клітиною відчуваючи біля себе присутність цієї дивної істоти. Скільки я так сидів сказати не можу, але раптом відчув що вона наче поворухнулась, я заліз у квартиру та ще раз запросив її у хату.
Вона підняв свої ніжки пригнула на підлогу і я вперше звернув свою увагу на її ступні. вони були більш схожі на руки, але я чомусь цьому не здивувався.. Так почався наш шалений тиждень.
На роботу я не ходив, подзвонив, сказав що хворію, вдень я спав, вночі прилітала вона.
Я назвав її Жасмин.
Від її місячного тіла виходив п'янкий аромат, який трохи нагадував запах жасмину, але з якоюсь терпкою кисличкою, як пахнуть квітки абрикоса. Вона не розмовляла людською, але коли в неї був веселий настрій, щось щебетала з легкими присвистами. Я показав на себе та сказав Сидір, потім на неї та сказав Жасмин, вона посміхнулась, та кивнула головою.
Вона зовсім нічого не їла, але одного разу коли я зробив собі чай вона підійшла до шухляди та принюхуючись показала мені на липовий збір, який залишився в мене ще з того року. Я заварив їй липовий узвар, та ми пили його разом.
Жасмин була дівчиною без комплексів, вона терлась об мене, обіймала, один раз сіла на руки,  а коли побачила мій ерегований член, засміялась та щось защебетала на своєму, схопивши його рукою, потім відпустила, та подивилась мені глибоко в очі.

Того погляду я не забуду ніколи.

 Вона любила мої картини, уважно роздивлялась їх, водила пальчиком, наче повторюючи рухи пензля, одного разу кокетливо стала у куту та кивнула вверх голівкою, наче вимагаючи щоб я її намалював. Я цього дуже боявся, бо рука в мене на це не підіймалась, але вона стояла чекала та дивилась мені в очі. Вибору в мене не було. Я взяв полотно та швидкими, нервовими рухами почав виплескувати на нього свої почуття, як на автоматі я малював її дві години, що я там намалював, я не пам'ятаю, бо був у якомусь потойбічному стані. Коли закінчив, Жасмин довго роздивлялась картину, потім вперше поцілувала мене у губи, та улетіла з тією картиною в свої дивні краї.
 Ще в нас була гра, я настилав на підлогу аркуші ватману, та ми малювали удвох вугіллям, один рух роблю я, інший робить вона, так повзаючі по підлозі, намазані усі в тому вугіллі, ми малювали дивні пейзажі з планети Жасмін, її родичів, дивні будинки, дивних тварин.. Малювати Жасмін не вміла, але якимсь дивним чином, наче керуючи моїми рухами робила це. Радіючи при цьому як дитина, та голосно щебечучи та прісвістивая. Вела себе вона дуже безсоромно ползаючи передо мною навколішки, щось там підмальовуя, тому роздивитись її я зміг досконально. Взагалі вона була схожа на людину, з деякими відмінностями. Як я вже казав, мала маленьки ріжки, які були майже копією її сосків - не великих але сильно видаючихся вперед, ріжки були тверденькі а соски м'якенькі)) Іноді вона нахально залазила на мене, коли я повзав на карачках, та каталась верхи, я отримував від цього шалену насолоду. Навіть потім в дущі не мився цілий день, щоб зберегти аромат її тіла. Вагіна у неї була схожа на людську, але губки всього дві. Ще в неї не було анальної отвори, тільки невеличка акуратна щілинка. Може тому вона і не їла нічого)) тільки пила липовий узвар.
Замість ступенів було щось схоже на руки, вона ними хапала мене так само як і руками.. Так було цілий тиждень, а я навіть і не думав що, та як буде далі, не хотів про це думати.

 Того дня Жасмин була урочисто святкова, вона прикрасила свою голівку вінком з якихось дивних квітів. ми сиділи на вікні я курив, вона клала мені голову на плечі, ходила за мною по хаті наче хвостик, спробувала сама заварити узвар, але без моєї допомоги не справилась, потім жестом показала що хоче малювати, коли я розклав аркуші, вона забрала в мене вугілля та кинула його в куток, став навколішки та підсовуючись до мене задом, почала співати якусь дивну пісню, я не міг нічого зрозуміти стояв на колінах як ідіот, поки вона не почала однозначно тертися об мій член своєю акуратною щілинкою.
 Потім щось сталося, я втратив контроль, пам'ятаю тільки що увійшов в неї, схопив за крила та
одідрал як Сидорову козу. Я кінчав, та не виходячи з неї починав знов, потім ще, потім ще, не змінюючи пози та не відпускаючи її крил, я кохав і кохав оглушений її та моїми оргазмами, поки ми обидва не упали без сил на підлогу. Я майже втратив свідомість, але почув як вона на світанку поворухнулась, я ледь підняв очі, Жасмин не повертаючись до мене вийшла у вікно, мені чомусь здалося що вона плакала. Вийшла.. і більше не повернулась.

 Я звільнився з роботи, через деякий час мені подзвонив якийсь там менеджер, який сказав що хоче виставити мої роботи. Мої полотна з малюнками планети Жасмин, почали користувались шаленим попитом. Я з'їхав з квартири у великий будинок, де в мене тепер є своя художня майстерня, в якої я даремно намагаюсь роками відновити її образ.
 Я перестав соромитись свого імені, вчора навіть якась пивна компанія дзвонила, казали що хочуть свій сидр назвати Сидір, та зробити етикетки з моїми картинами.. життя як кажуть склалося, тільки на жаль воно втратило сенс.. Єдине, що тримає на землі, це думка про те як десь там, серед зірок, в мене є моя Жасмин.. а ще в мене є крилатий син. Я відчуваю це.

BG 18.05.12