Не завантажуй себе.

   Ваша Сірість вирішила прогулятись столицею у годину Щезника (на світанку), погодка пречудова, все сіренько - блягодать. Ну а тут, мені на зустріч "мужичок біжить Такий дядя мого зросту величенький, підкачаний, по пояс голий. Одягнутий як у поганих російських мєгабестсейлерах про всемогутній спецназ. Така собі квола
пародія на америку о, на яку всі давно сказали гудбай, але Раша ні, все гонить ніяк не перегонить. Так от біжить такий дядя у бондані зеленій, штанях хакі, у чоботях типу берці, навіть оту ціпочку натяг якположено)) там де група крові та адреса родичів, на випадок якщо набухаїся вхлам, щоб таксист знав куди везти.
Ціпок бряцкає, у навушниках-затичках музика оре, так що мені чутно, якісь барди про війну, по дорослому, для тих хто понюхав щось там. Коротше чувак ідеал, його у рамочку та на стіночку як зразок ПВП. До чого я все це..
От про шо.
Бармуша ж у нас відьмак, на гостроті моменту. І так від того чувака повіяло важко у "асралі, така вже туга, такий напряг, наче він у якихось ланцюгах скований, наче не просто біжить - плиту залізобетонну несе на собі, наче горбань якийсь. Я аж побачив, у видінні як він ото себе грузить з ранку до ночі. І так мені його як людину шкода стало, що я вирішив оце вам тут написати, може хоч комусь допоможе.

НЕ НАГРУЖАЙ СЕБЕ ДРУЖЕ!!

Життя само тебе навантажить, так, що зігне на старості у дугу, якщо доживеш.  Нащо от ще самому "грузитись?? Подивіться на молодят, які вони. Їдять у метро дві дурепи малолєткі років по 16, ржуть на весь вагон, все їм пофіг, легесенькі як метелики, порхають поки не впадуть десь по зальоту. І почнеться вантаж - родина, робота, депресія. І перетвориться оця ляля на огидну, тупу, огрядну тьотю, з запрєлостямитапотьортостями у інтимних місцях, в якій вже ту дівчинку легеньку і не розгледіти навіть під рентгеном.

Чому корисно бути легким?? Вам відомо що життя то рух. Як легше рухатись завантаженим чи легко?? Тому не бери із собою мотлох у подорож, візьми саме необхідне та лети!!
Успіху.