Ігри Розуму

   Мало хто це усвідомлює)) але ми живемо у світі ілюзій. Я кажу не про те, що ви вже десь чули ці слова та з ними згодні, я саме про усвідомлення. Ілюзії мають систематичній характер і ця Система створює псевдореальність. Псевдореальність легалізована не тільки нашою свідомістю, вона узаконена вихованням, освітою, соціальним договором, культурним мемом, законодавством в кінці кінців. Звісно запевнити когось у тому що все це ілюзія, майже не можливо. Але я спробую.

1. Безсмертя.

Головна проблема людства - ілюзія у тому що вони ніколи не помруть. Бо якщо вони хоча б на мить усвідомили свою смертність, вони би просто вимерли. Почалась би тотальна апатія і всі разом померли, зхлопнулись у просторі та часі. Який сенс щось робити якщо ти помреш??. Це неможливо усвідомити і можеш поржати, подивитись як твій розум прямо зараз почне з цією істиною боротись, заперечувати її, шукати виходи там де виходу нема. Звісно таким виходом буде брехня - будь яка ілюзія яка буде прийнята твоїм розумом. Коли людина усвідомлює що вона, таки да, здохне?? Правильно перед смертю, і що та людина відчуває?? І що з нею стає?? Правильно.
Далі йдемо.

2. "мивмєстє.

Це така колективна ілюзія, як у баранів які жмуться один до одного наче це якимось чином вплине на вовка і той втратить апетит. Не втратить. З'їсть все одно, чергового "крайнього. А як з'їсть заспокоїться на певний час та піде, ну і вівці теж заспокояться.
На цій ілюзії побудовані всі держави, які завжди мислили елітарно та статистично. Приносячи в жертви менш важливих на користь більш важливих. А хто це вирішує?? Хтось це вирішує, доля, бог, негідники при владі, хто завгодно, тільки не я, щоб не брати на себе відповідальність за це жахливе рішення.

3. Життя у віддзеркаленнях.

Чому ми та любимо дзеркала?? Чому ми їх наділяємо містичними якостями?? Бо вони несвідомо нагадують нам про те, що ми живимо у задзеркаллі.
Як це працює. По перше ми бачимо не реальний світ, а лише його маленьку частину яка відбилася на нашій сітчатці. Далі другий етап. Наш мозок робить з того клаптика що ми побачили/почули/торкнулися, картинку. Такий собі фотошоп. От ми і живимо у цьому фотошопі, образах які напялюємо один на одного, міряємось своїми наборами кліше, сперечаємось у кого цей набір кращій. Я вас примирю - вони всі хуйові.   Такий простий приклад, що це за Барма тут пише пісулі?? Хто його бачив?? Що він знає/може. Барма це лише образ, ілюзія у твоїй голові. І так з кожною людиною, яка навіть кожен день поруч із тобою. Ти не спілкуєшся з нею, технічно не здатен. Ти спілкуєшся з тим образом, який твій мозок намалював навколо цієї людини. Тобі зробили черговий сюрприз?? Зрадили або навпаки порадували?? Вітаю, ти маєш можливість відкоригувати свою мазню, трохи її покращити, але то все одно буде фотожопом.

Достатньо??)) Чи може ще?? Це тільки три приклади суцільної ілюзорності, а їх безліч. Саме тому я ржунеможу, коли мені хтось каже що відьмаки живуть у вигаданому світі. Такий гумор є..

Що робити я вам не скажу, самі вирішуйте, бо це саме той випадок, коли вирішувати треба самому. Дам лише одну пораду, не наділяйте важливістю, все те що відбувається навколо вас, це на справді, не так вже і важливо.

Бережіть себе.