неділя, 25 серпня 2013 р.

Старість розуму


Нікому не подобається знецінювання. Коли нас принижують, або критикують те що нам подобається, ми відчуваємо страждання. Але так як нас принижує та знецінює старість,
таке не зробити навіть найзапеклішому нашому ворогу.

Старість приходить у 28. Саме тоді коли твоє тіло припиняє свій розвиток, тоді коли тобі  сімнадцятирічні  безтурботні падонки, вперше кажуть "дядя/тьотя за тридцять")) 
В тридцять ти починаєш задумуватись чого досяг у житті, та чи не пора тобі робити дітей, щоб подовжити свій рід.
В сорок ти узнаєш багато цікавого про хвороби, тебе вже не беруть на роботу, ти усвідомлюєш, що підійшов до краю прірви. 
Наві-ть якщо ти досяг чогось у житті, у п'ятдесят добі дарують червону папочку з золотою оливковою гілочкою, так, дуже схожі ліплять на могили, там намальовано рахунок 5:0 не на твою користь. Навіть якщо ти отримаєш звання почесного герантократа, це нічого не змінить, бо твоє життя скінчилось. Далі тільки одряхліла пенсія, карикатурне життя в очікуванні безславного кінця. 
На цьому фоні гасло: Живи швидко - помри молодим, вже не здається цинічною дурістю.

Хто це все вигадав?? Дайте но мені його сюди)) Я навішаю піхвеців тупому дизайнеру цього "життя".  

Останнім часом модно називати старість хворобою, суть її у тому, що в твоєму організмі, який припинив свій розвиток, починають накопичуватись помилки, мікрополомки, які досягають критичної маси, коли ти врешті решт відкинеш ласти.  Це все зрозу-міло та потрохи над цим починають працювати. Але нас сьогодні цікавить містичний аспект цього явища. Нащо таке з нами робити??  Знайти відповідь на це запитання мені здається важливим. З одного боку, дивлячись на безглузде існування більшості, так званих сапієнсів, я розумію що сира земля це є відповідь для них, прекрасний фініш безцільного існування. 
З іншого, не можна всіх під один гребінець. Є видатні вчені, митці, чудові організатори, люди якими захоплюєшся, які надихають. Їх смерть не робить наше життя ліпшим, вони заслуговують, як не гротескно це звучить - право на життя. Чому наш колективний розум (КР) не зацікавлений у їх існуванні?? Чому приховуються механізми безсмертя?? Бо я знаю що вони є. Я неодноразово змушував ці механізми прокидатись для того щоб людина могла зцілитись від так званих невиліковних хвороб, процеси відновлювання працювали для кісток, зубів, те що є нереальним для традиційної картини світу. Так зване чудо, насправді не є чудом, це просто те що спить, приховане.

У мене є дві версії попсова та лякаюча)) Вам яку??

1. Колективний Розум людства фрустрований вторгненням паразита, агресора. Він поламався.

2. КР не зацікавлений у прогресі індивідів, він зацікавлений лише в особистому прогресі. 

Можна ще з десяток намалювати, але вони не заслуговують нашої уваги, бо тупі. 

З першим все ясно - вилікувати КР спасти себе та людство, це не така вже важка задача. А от з другим варіантом все складно. Бо тут треба вбити матусю, як каже класик, скинути маму з п(о)їзда. 

Шеф, што дєлать?? Фсе пропало!!))

Особисто мене це все не дуже обходить, у нас сірих своя свадьба, але мене дууже цікавить таке діло як старіння розуму, бо ця темка наче паралельна КР як явищу. Є чим поживитись. Над цим, якщо є бажання подумати, я буду радий. Пишіть про ваші одкровення мені особисто, або у ко-менти. 

12 коментарів:

  1. Мне всегда казалось странной эта идея с помилками, как это? С чего при делении клеток им совершать ошибки? Нашему безупречному (!ага!) организьму с идеально налаженной структурой.

    И "помилки" накапливаются шото подозрительно синхронно, 28-30 лет - старт, 55-80 - финиш. Чо за чухня?

    Дальше - кости молодого хомосапиенса и старого отличаются не только крепостью, но и формой. Этаформа в старости идёт по одной и той же схеме, даже если не брать скелет в целом, а присмотреться к черепу. Так прям сразу картинки не подберу, но видел.

    Старение (изменение формы костей) черепа у всех идёт по одной и той же схеме. Эт что, помилки у всех одинаковые?

    Мне больше созвучна версия, что природа-матушка наградила нас не только гормоном роста, но и гормоном увядания.

    Например, в куске человеческого мяса есть энзимы, которые служат для того, чтоб это самое мясо лучше переварилось, попав в желудок хищчника. С точки зрения чела нам они нах не здалися, а вот с точки зрения планетарного взаимного пожирания оно очень даже нужно.

    Какие вижу векторы:

    адин: перистать быть людыной. Отказаться от этого ярлыка и самому строить своё существо. Исключив/затормозив ген увядания.

    Два: послать кхуям хроноса (твоё предложение мысленно переводить стрелки часов назад натолкнуло), вцелом отказаться от восприятия времени, настраивать себя на определенный цветущий возраст, вывезти на пустырь большой будильнег и со смаком разбить его молотком))

    покатак.
    SJ

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. цікава думка. Рішення також думаю дієві. Стосовно помилок.
      Дауни та інші "помилки природи. Так само і у тілі людини є свої дауни. Або наприклад били боксера по голові, що каже розум?? 404 error. Те що є штучна природа пригнічення, ця думка існує, але вона не витримує критики, бо чому природа не пригнічує черепах, або тих безсмертних медуз??

      Ми бачимо що людство прагне безсмертя, у цьому контексті, колективний розум повинен дати підказку, не може не дати, ящітаю.

      Видалити
  2. Я так вижу: триггеры этих механизьмов старения разума - саме цифры 30-40-50.. А сами механизмы передаются вербально, як вiрус. Дальше уже старение разума запускает старение организма.
    Дальше аналогия с контроллируемой эмиссией криптовалют (внезапно увлёкся надысь). Если цель - ограничить возраст, тогда плавно увеличиваем эмиссию "гормона старения до тех пор, пока количество накопленных ошибок в организме не приведёт к его гибели. Как вариант, используется встроенный природный механизм ограничения роста организма (который бы должен отключаться после определённого возраста (28), но поправлен какой-то коэффициент, в результате эмиссия сдерживающего "гормона не стремится к нулю со временем, а наоборот увеличивается.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо узагальнити, то свідомість формує буття. Якщо трансформувати свідомість, це призведе до фізичного безсмертя?? Тобто відповідь у тому що знайти область КР (або створити якщо не знайти) яка не заражена вірусом старості, саме там буде рішення. Дякую.

      Видалити
  3. SKM, я тож думал, что триггеры - это 30-40 и свечки на торте, но заметил, што есть люди, отрицающие, старающиеся уйти от этого, а толку ноль. Мну кажется, что это вершина айсберга, а днище лёдавае именно в собственном восприятии времени ежедневно. Типа заметил, что час у компа просидел - минус час из жизне.

    В идеале, видится, так с утра проснулся, пожрал идёшь сибе на встречу запланированную, а там тебе - КОнстантин Петрович, уже пол первого, а вы должны были прийти в 12,10, а ты такой им - да? не знаю, у меня часов нету, как проснулся - так и к вам.

    BG, oпять-таки КР контролирует всех и каждого или он заложил такую сибе бомбу с часовым механизьмом в природу человека и каждый это носит в себе сам, как в рюкзачке?

    повторюсь, что мне кажется проще уйти из под контроля КР, разотождествив себя с человечком насовсем. Таким образом уйти и из под колпака искуственного угнетения.
    Черепахи убивают себя сами, потому им дополнительный контроль не нужен, а медузы... можт они уже и не медузы.

    дебилы и дауны, они у нас вродь не размножаются? Естественный отбор никто не отменял, хотя какой там отбор на клеточном уровне я не знаю. Опять же для даунов существуют имунные клетки, которые охотятся за всем, что не от мира сего (читай днк), так что рамножаться дауны не должны.

    SJ

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. у нас начебто різна позиція по сабжу, я позиціоную КР як соратника, а ти як противника.

      Видалити
  4. У Серкина в "шамане" была такая тема: соответствие идее самого себя. Идея (дух) вечна, и это можно использовать, если периодически приводить себя в соответствие со своей идеей, например, через медитацию.
    SJ, разотождествить себя с хомосапиензом - интересный вариант, хоть тут тоже подводных камней хватает: не впасть в самообман, не стать асоциалом, например. Насчёт триггерков согласен, что избавление от них есть весчь необходимая, но не достаточная, ибо это позволяет уменьшить гнёт социального договора (КР), но не наипать челов-скую природу.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. імєнаштода. Програма старості потужна, але я думаю що це не вирок. Сам кажу, більшості взагалі це нецікаво - народився, похрестився, притомився та помер, у них це гармонічний цикл, всі щасливі, можна на поминках кутю пожерти нашару.. все таке.

      Видалити
    2. да-да, жизненная движуха так затягивает, шо большинство не успевает оглянуться, как кто-то уже им белые тапки пялит)) Я тут недавно обнаружил, что некоторые вообще не любят-бояца оставаться наедине со своими мыслями, потому что тогда ум за разум заходит. Болтаться в постоянной суете и движе им намного комфортнее, о как)

      Видалити
    3. втеча як спосіб життя)) а думки про свою смерть найболючіші.. як там у Аукціона - што пахуже напатом.

      Видалити
  5. ага, такой себе постоянный бег от собственных мыслей.. Аукцыон как всегда шарит))

    ВідповістиВидалити
  6. Всё так. Старость - болезнь ума. Вирус.

    ВідповістиВидалити