Старість покинута та непотрібна.

Сьогодні поговоримо про соціальні аспекти старості та в такий чин спробуємо зазирнути богу. чи то матінці природі у труси.
В чому сенс?? Сенс в тому що в періоді твого життя, є об'єктивно найкращі часи і одкровенно хуйові. Це як річний колобіг. Є радісна весна, є літо, є ситна але трохи печальна осінь, а є депресивна зима. Ти звісно можеш вийобуватись, мовляв поїду в Куршавель, але це все завдяки неприродному, штучному прогресу, який розширив нашу зону комфорту.
До старості прогрес ще не добрався.
Тому природа тут хазяйнує, мочить як хочить, нас не питає. А що вона хоче?? Природа ефективний менеджер. Уяви ти директор фірми, або не уявляй якщо таки да. Ось для того щоб створити додатковий прибуток, тобі треба капіталізуватись та почати експлуатувати тих хто не хоче сам розвиватись, кому достатньо ходити за зарплатнею. Кого ти будеш наймати, а кого звільняти?? Саме так. Молодих, сильних, розумних, відповідальних. Тих хто буде вкалувати а не байдики бити. Так само і тут. В космічному маст-штабє. Спочатку ти геть нічого не розумієш бо сильно тупий. Ти маладьош. Тобі все пофіг, тебе штирять гармони, ти сексуаліст та нігіліст. Тобі не цікаві старі стандарти, ти створюєш свої.
Якщо ти не дурак та наполегливий ти чогось досягаєш у житті. І ось ти боровся, на щось там напоровся, купив авто, квартиру, завів собаку, жену та двох лічинок, і о щастя, вони таки схожі на тебе. Що далі??
А далі старість. Спочатку ти усвідомлюєш що в клюб де тусить молодь, тобі вже зась. Оця гарна молода краля, з посмішкою скаже тобі "дядя". Воно абсолютно дурне, живе у злиднях, за душою ніхєра нема, та і душа так собі, але вона дивиться на тебе згори, хоча і дихає у пупа - вона МОЛОДІСТЬ, а ти вже ні. Потім починають потрохи помирати, твої ад-накласнікі, улюблені актори вже майже не знімаються. Музиканти, стиль одягу, забавки, все це вже не те. І ось так, одного дня стоячи у корку, ти врубаєш на всю в своєму авто ретро ФМ і співаєш голосно разом з згаслими зірками естради, посміхаючись крізь сльози. Життя пройшло. І добре коли у тебе є посада, гроші, або щось таке що робить тебе потрібним. Бо якщо цього нема, ти просто зникнеш. Тебе звільнять бо ти старий, а на нову роботу не візьмуть бо ти старий. І ти так епічно піднімеш очі та руки вгору, будиш ними трясти та кричати:

Вааай, хоспадя!!!ааа.. ВаааЙ, сучара!!

Божинька як завжди промовчить, та і шо йому говорити, він же не може зізнатись що він галімий паразит. Якось так.

Що робити, дамигоспода-ми??

Саме просте. Ти можеш вс-тупити до лав казкових довбойобів, які кажуть що старість теж може бути прекрасною, і що якщо поруч буде молодий та красивий представник протилежної статі, вони все одно оберуть бабушку-дєдушку і будуть всю ніч запопадливо тикати чи смоктати зморщене яблучко не першої, та вже і не другої свіжості. Є і такі. Або НАхлобучиш собі на голову косиночку, або якогось трохи дивного капелюха, та підеш у церкву в надії що, бохпрастіт, і після смерті зробить тобі курорт і пансіонат. Він же обіцяв, і ти як класичний лох віриш в обіцянки шахраїв, і похуй, ти хочеш вірити бо ти такий є. Це така хіпанська класика жанру - старість ума.

Якщо воно тебе не пре, що робити?? По перше не дозволяй природі тебе спеленати у той білий саван. Не приймай ці правила гри, а працюй на разрив шаблону. Якщо тебе не можуть ідентифікувати, тебе не зможуть контролювати. Веди активний спосіб життя. Не дозволяй себе скинути з площини де бурлить жизня. Живи сьогоднішнім днем, не перетворюй себе на музей вчорашніх спогадів, вдягайся сучасно, слідкуй уважно за всім новим. Струмень життя б'є лише там де з'являється щось нове. Спілкуйся багато з молоддю, не звертай на те що тебе спробують позбутися та не грай з себе бувалого і потертого, будь відкритий на постійно вчися.

Може таким чином і добіжиш до того часу коли з'являться таблетки безсмертя)) Кажуть вже не за горами ці славетні часи.