Архетип любові

   Люди створили новий світ, якого до нас не існувало. Світ слів. Це інший вимір реальності. Світ слів це не тільки книжки, радіо, телебачення.. ці ваші інтернети. В першу чергу це енергія структурована у певний спосіб. Світ слів це самодостатній світ і не ясно до кінця чи то люди живуть словами, чи то слова живуть людьми. До чого цей вступ?? До того, що використовуючи слова я зараз спробую разом з вами розібратись зі словом Любов. А точніше з явищем яке описано цим словом.


Алюбвінігаваріанєйфсьосказано. Коли ти будеш читати цей пост, не забувай що це лише слова які наче мереживо намагаються укутати явище, щоб ми хоч трохи могли це зрозуміти.

Існує декілька філософських систем які намагаються пояснити що таке любов. Ми візьмемо лише два напрямки - психологію та слов'янський Звичай.
Традиційно психологія поділяє всі спонукання людини на дві категорії - Лібідо та Танатос.

Лібідо - бажання життя
Танатос - бажання смерті (прочитайте це слово навпаки)

Це констатація хронічного дуалізму людства, нам не достатньо любити, нам треба ненавидіти, нам не хочеться тільки творити, нам хочеться руйнувати. Саме тому люди так тримаються та люто дрочать на Лібідо, бо  вони просто сцять того що буде, якщо Танатос переможе.
Так само і у стосунках між хлопцем та дівчиною вирують "етідвоє. Бажання бути разом, лю-битися)) та бажання розбігтися - вбити оте одне на двох. А іноді і гірше бува.
Танатос в свою чергу поділяється на два - садизм, бажання руйнувати, та мазахизм, бажання (страх) бути зруйнованим. Є і такі пари, яким разом з цим не погано.  Всі знають цей ролик

http://www.youtube.com/watch?v=XyTVwLo7v7o

Він є прапором садомазахизму. Як кажуть і сміх і гріх. *смєнатваяслужбатвоя))*

Отак між цих двох беріз і плутають всі молодята, і ти і я. Така наша доля. Все це скучно *позіхає* Тому підемо далі, бо ця ваша психологія взагалі робить світ скучним.

Змій та Змієвиця.

Це вже значно цікавіше, бо рідненьке. Наші пращури не фарбували світ у чорний та білий,  їх підхід був значно глибший, змістовнішій за дуалізм.
Легенда така.
Світ з'явився зі вселенського яйця, у якому жили Змій та його сестра Змієвиця. Такий собі вселенський інцест. Ну от колись вони там почали любитися, яйце те від тих кохань зламалось як ліжко ненаситних студентів. Так я з'явилось все те, що ми бачимо навкруги. Це нас відсилає до теорії Великого Вибуху, який є ніщо інше як ОДИН ВЕЛИКИЙ ОРГААААААААААЗМ. *бабах*

В оргазмі ми любилися
У ньому ж народилися!!

Так і досі все це діло робиться, Змій у твоїх штанях кохається зі Змієвицею у дівочій душі, так і живемо.
Цей напрямок дуже цікавий для розробки, бо в ньому нема, ні демонізації, ні свідомої руйнації.. а ліжко.. ну що то ліжко, так сталося..

Пропоную саме цей Архетип вважати базовим. Дві енергії які в'ються разом, закручуючи одна одну - енергія Чоловіка і енергія Жінки, це вони є рушійною, креативною силою всесвіту яка веде нас від оргазму до оргазму, наповнюючи коханням та непереборною пристрастю один до одної. Сила що на-род-жує життя. Саме Життя.

Що робити?? Вихід бачу один, побачити в собі (відкрити) оцю древню силу, відкритися для неї, для сили Всесвіту, реалізувати її скрізь себе - мабуть оце і є Любов. Думаю так.. якщо ти здатен відчути це, густе, вічне почуття Любові, все інше розіб'ється об тебе як хвиля об скелю. Оті всі рожеві соплі, дешеві спекуляції попів про люпвєапільнага хрістосіка, зради, брехня - все це ніщо, порожні балачки у порівняння з невимовною Силою, Міццю яка народила Всесвіт.

Бажаю вам потужних оргазмів, і не тільки у ліже-чку))